Власна назва, що позначає філософсько-поетичну категорію або художній образ, вживаний для позначення безкінечного, невпинного потоку часу, подій, дій або почуттів, який не має ні початку, ні кінця, ні паузи.
У літературному вжитку — стан постійності, безперервності, тривалості чогось без жодної зупинки чи перерви; нескінченність у часі.