Значення
- (Філософія) –
Власна назва, що позначає філософсько-поетичну категорію або художній образ, вживаний для позначення безкінечного, невпинного потоку часу, подій, дій або почуттів, який не має ні початку, ні кінця, ні паузи.
- (Література) –
У літературному вжитку — стан постійності, безперервності, тривалості чогось без жодної зупинки чи перерви; нескінченність у часі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безнастанність, р. безнастанності, д. безнастанності, з. безнастанність, о. безнастанністю, м. безнастанності, к. безнастанносте