Значення
- (Юриспруденція) –
Властивість або стан того, хто не є винним у чомусь; відсутність провини, вини.
- (Психологія) –
Відсутність злого умислу, шкідливих намірів; чистота, наївність у вчинках або думках.
- (Соціологія) –
Невинність, цнотливість, незайманість (переважно у фізичному, моральному або сексуальному аспекті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безневинність, р. безневинності, д. безневинності, з. безневинність, о. безневинністю, м. безневинності, к. безневинносте