1. Філософський та релігійний термін, що означає відсутність початку, первопричини; властивість бути вічним, не створеним, не мати джерела свого існування.
2. У політичній та соціальній філософії — стан суспільства, організації або системи, позбавленої централізованої влади, ієрархії та формального керівництва; безвладдя, анархія як принцип.