1. Власна назва персонажа з українського фольклору та обрядів, зокрема весняного циклу, — антропоморфної ляльки, яку виготовляли з останнього снопа під час жнив, зберігали в хаті протягом зими, а навесні виносили в поле або топили в річці, символізуючи завершення старого господарського циклу та передачу сили землі.

2. У західних регіонах України — обрядова лялька або опудало, яке використовувалося під час народних гулянь та свят (наприклад, на Масляну або Великдень), часто як символ зими або нещастя, яке проганяють або спалюють.

3. У переносному значенні — жартівливе або зневажливе позначення неохайно, нечепурно вдягненої жінки або дівчини.

1. Барноха — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Бурштинської міської громади.

2. Барноха — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, розташованої в межах Івано-Франківської області; одна з вершин хребта Покутсько-Буковинські Карпати.

1. Пристрій для вимірювання атмосферного тиску; те саме, що барометр (застарілий варіант назви).

2. Переносно: показник, індикатор стану чи змін у певній сфері суспільства, політики, економіки тощо (використовується за аналогією з основним значенням слова “барометр”).

Барнесит — рідкісний мінерал, водний ураніл-ванадієвий силікат, який належить до групи уранових слюдок; кристалізується в моноклінній сингонії, утворює тонкопластинчасті кристали жовтого або зеленувато-жовтого кольору; названий на честь американського геолога Вільяма Барнеса.

Барнесит — власна назва (прозвище) персонажа з серії коміксів Marvel, людини-павука на ім’я Барнс, який з’являється в альтернативних всесвітах (наприклад, у версії Землі-65).

1. Мешканець або уродженець міста Барнаула (Росія, Алтайський край).

2. Рідкісна назва металевого виробу (зокрема, срібного келиха), виготовленого на Барнаульському заводі в XVIII–XIX століттях.

1. Одиниця вимірювання площі в ядерній фізиці, що дорівнює 10⁻²⁸ квадратного метра; позначається “б” або “bn”; використовується для вираження ефективного перерізу ядерних реакцій.

2. У розмовній мові — велика, простора споруда або приміщення, часто з металевим каркасом і легкими стінами, призначена для зберігання техніки, зерна, утримання тварин або як виробничий цех.

Бармування — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.

1. (іст.) Частина обладунку у вигляді кільцевої кольчужної сітки, що захищала шию та плечі воїна; кольчужна коміра, що кріпилася до шолома або була його продовженням.

2. (іст.) Шовкова або оксамитова намітка, що прикрашалася перлами, коштовним камінням та золотими пластинами (бляшками), яку носили поверх головного убору князі та знатні бояри в Київській Русі та Московській державі як символ влади.

1. Жінка, яка працює барменом, готує та подає напої (алкогольні та безалкогольні) у барі, часто також веде облік товару та спілкується з відвідувачами.

2. Власниця або керівниця бару.

1. Фахівець, який працює за барною стійкою, готує та подає напої (алкогольні та безалкогольні), а також часто спілкується з відвідувачами закладу.

2. Співробітник бару, ресторану, клубу чи іншого закладу громадського харчування, відповідальний за підбір, приготування коктейлів та обслуговування гостей.