барнуля

[bɑrnuljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фольклор) –

    Власна назва персонажа з українського фольклору та обрядів, зокрема весняного циклу, — антропоморфної ляльки, яку виготовляли з останнього снопа під час жнив, зберігали в хаті протягом зими, а навесні виносили в поле або топили в річці, символізуючи завершення старого господарського циклу та передачу сили землі.

  2. (Етнографія) –

    У західних регіонах України — обрядова лялька або опудало, яке використовувалося під час народних гулянь та свят (наприклад, на Масляну або Великдень), часто як символ зими або нещастя, яке проганяють або спалюють.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — жартівливе або зневажливе позначення неохайно, нечепурно вдягненої жінки або дівчини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барнуль, р. барнуля, д. барнулеві, з. барнуль, о. барнулем, м. барнулеві, к. барнулю

Більше записів