Приклад 1:
— “Червону”, — до бармена, з комiчно‑безрадно розкладеними руками: “Вона сказала — червону”, — i вже бармен сочиться, як спiлий персик, розлитим по лицю усмiхом спiвучастi й, наповняючи лямпки смолисто‑тягучою, мов розтоплений бурштин, рiдиною, переливає через верх, — о, свiт лю‑бить закоханих, бо лиш вони в тупiй монотонностi буднiв ще дають йому наздогад, що насправдi вiн iнак‑ший, лiпший, нiж звик про себе думати, що досить iно простягнути руку, крутонути контакт — i все довкола заграє, замерехтить барвистими скельцями з дитячого калейдоскопа, засмiється од повняви сил i пуститься в танок! — старенький вуличний фотограф на парковiй лавочцi, коло нього недвижною скiфською бабою тiтка в сукнянiй кацавейцi: “Сфотографiруйте оно моло‑дих!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Склад персоналу ресторанів може змінюватися залежно від величини та функціонального призначення, але основними видами працівників є: – хостесса або хостмен (зустрічають гостей, розсаджують їх за столики); – касир (збирає платежі, перевіряє рахунки, приймає телефоні дзвінки); – офіціанти (приймають замовлення, передають на кухню, приносять страви та напої, збирають оплату); – помічники офіціантів (допомагають офіціантам, а також підтримують чистоту та порядок у торгових залах); – повар (готує страви та разом із менеджером розробляє меню); – мийники посуду та підсобний персонал (підтримують чистоту посуд, устаткування, приміщень); – старший офіціант, або метрдотель (відповідає за продаж та надання всіх позицій меню та за роботу торгового залу); – бармен (готує коктейлі згідно замовлень офіціантів, а також обслуговує відвідувачів біля стійки); – менеджер ресторану (відповідає за всю роботу закладу); – менеджер бару (відповідає за роботу бару); – головний менеджер (відповідає за роботу ресторану та клубу – розважальні програми); – черговий менеджер (відповідає за роботу в цілому під час своєї робочої зміни). На підставі стратегії управління підприємств керівництво ресторану розробляє кадрову політику (при дотриманні державного законодавства), що визначає принципіальні положення в роботі з персоналом закладу та формує на підставі правил та положень систему взаємовідносин організації та працівників.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
