бармиця

1. (іст.) Частина обладунку у вигляді кільцевої кольчужної сітки, що захищала шию та плечі воїна; кольчужна коміра, що кріпилася до шолома або була його продовженням.

2. (іст.) Шовкова або оксамитова намітка, що прикрашалася перлами, коштовним камінням та золотими пластинами (бляшками), яку носили поверх головного убору князі та знатні бояри в Київській Русі та Московській державі як символ влади.

Приклади вживання слова

бармиця

Відсутні