• розтручати

    1. Розбивати, роздавлювати, розтирати щось тверде на дрібні частини або в порошок, зазвичай за допомогою товкача, макогона або іншого знаряддя.

    2. Розгортати, розкривати щось згорнуте або стисле, розплющувати (наприклад, розтручати рулон, розтручати зім’ятий папірець).

    3. Перен. Розповсюджувати, розголошувати якісь відомості, чутки (застаріле або діалектне вживання).

  • обхитрувати

    1. Обдурити когось, перехитрити, перевершити в хитрощі або винахідливості.

    2. (рідк.) Обійти, подолати якусь перешкоду або складну ситуацію завдяки кмітливості та спритності.

  • розтручатися

    1. Розгойдуватися, розхитуватися з боку в бід, втрачати стійкість (про предмети).

    2. Розходитися, роз’їжджатися в різні боки (про транспорт, людей).

    3. Розтягуватися, втрачати форму від частого використання або поганої якості (про одяг, взуття).

    4. Розлазитися, розсипатися, руйнуватися через непродуктивну або неакуратну роботу.

  • обхитруватися

    Обхитруватися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає: викрутитися, знайти вихід із скрутного становища завдяки кмітливості, спритності або хитрій вигадці.

  • розтручувати

    1. Розширювати, розгортати щось, що було згорнуте або складене, особливо про папір, тканину тощо.

    2. Розгладжувати, розрівнювати щось, що було зім’яте або зібране в складки.

    3. Перен. Розповсюджувати, поширювати інформацію, чутки, знання серед людей.

  • обхищений

    Обхищений — прикметник, утворений від дієслова “обхитити” (обхопити, охопити), що означає: такий, якого обхопили, охопили чимось, оточили.

    У сучасній мові вживається переважно в літературних текстах або в описовому контексті для позначення стану, коли щось або хтось знаходиться всередині чогось, що його охоплює (наприклад, обхищений полум’ям, обхищений темрявою).

  • розтручуватися

    1. (про рідину) Розливатися, розбризкуватися в різні боки внаслідок поривчастого руху або удару.

    2. (перен., розм.) Ставати відомим, поширюватися (про чутки, новини, інформацію).

    3. (перен., розм.) Проявлятися в повній мірі, розгортатися (про явище, процес, почуття тощо).

  • обхід

    1. Дія за значенням дієслова обходити; рух навколо чогось або в обхід чогось, пересування з метою огляду, перевірки чи оглядання.

    2. Шлях, маршрут, прокладений або обраний так, щоб обійти щось, уникнути прямого контакту або перешкоди.

    3. Військова тактична дія — маневр для виходу у фланг або тил противника з метою атаки.

    4. Медичний огляд пацієнта лікарем або групою лікарів у лікувальному закладі.

    5. Періодична перевірка, огляд певних об’єктів, територій або обладнання відповідальною особою (наприклад, обхід території вартовим, обхід комунальних мереж).

  • розтрушений

    1. Який розтрусився, розсипався, розпався на дрібні частини; розпорошений, розсипаний.

    2. Розкиданий, розвалений безладно, у безпорядку.

    3. Перен. Розсіяний, незосереджений, який втратив чіткість або цілісність (про думки, увагу тощо).

  • обхідливий

    1. Такий, що вміє поводитися ввічливо, тактовно, уникаючи різкостей і конфліктів; делікатний, чемний.

    2. Обережний, поміркований у висловлюваннях або діях, щоб не образити, не зачепити когось; що містить ухиляння від прямої відповіді чи прямої оцінки.