розтручувати

1. Розширювати, розгортати щось, що було згорнуте або складене, особливо про папір, тканину тощо.

2. Розгладжувати, розрівнювати щось, що було зім’яте або зібране в складки.

3. Перен. Розповсюджувати, поширювати інформацію, чутки, знання серед людей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розтручувати — розштовхувати, розганяти. Розтулок — думка, розум («дав мені Бог такий розтулок у голові»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |