розтрушений
[roztruʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який розтрусився, розсипався, розпався на дрібні частини; розпорошений, розсипаний.
-
Розкиданий, розвалений безладно, у безпорядку.
-
Перен. Розсіяний, незосереджений, який втратив чіткість або цілісність (про думки, увагу тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтрушений, р. розтрушеного, д. розтрушеному, з. розтрушеного, о. розтрушеним, м. розтрушенім