Значення
-
Розбивати, роздавлювати, розтирати щось тверде на дрібні частини або в порошок, зазвичай за допомогою товкача, макогона або іншого знаряддя.
-
Розгортати, розкривати щось згорнуте або стисле, розплющувати (наприклад, розтручати рулон, розтручати зім’ятий папірець).
-
Перен. Розповсюджувати, розголошувати якісь відомості, чутки (застаріле або діалектне вживання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтруча, р. розтручати, д. розтручаті, з. розтруча, о. розтручам, м. розтручаті, к. розтруча