1. Обдурити когось, перехитрити, перевершити в хитрощі або винахідливості.
2. (рідк.) Обійти, подолати якусь перешкоду або складну ситуацію завдяки кмітливості та спритності.
Словник Української Мови
Буква
1. Обдурити когось, перехитрити, перевершити в хитрощі або винахідливості.
2. (рідк.) Обійти, подолати якусь перешкоду або складну ситуацію завдяки кмітливості та спритності.
Приклад 1:
Але наразі йдеться про те, щоб обхитрувати — силу тяжіння, магнітне поле, всю решту сил природи, цілу окуповану хворобою світобудову. Обхитрувати власну неспроможність.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”