1. (у геометрії) стосовний до обхідної частини, що описує зовнішній контур фігури, наприклад: обхідчаста лінія многокутника.
2. (переносно) такий, що стосується зовнішньої, формальної сторони справи; поверхневий, непрямий.
Словник Української Мови
1. (у геометрії) стосовний до обхідної частини, що описує зовнішній контур фігури, наприклад: обхідчаста лінія многокутника.
2. (переносно) такий, що стосується зовнішньої, формальної сторони справи; поверхневий, непрямий.
1. Сильно трясти, похитувати щось або когось, змушуючи здригатися, розгойдуватися; також — викликати тремтіння, вібрацію.
2. Перен. Сильно хвилювати, турбувати, спричиняти душевне непокоєння або порушення спокою.
3. Розм. Розповсюджувати, розголошувати (часто небажану інформацію, чутки).
Обхльостування — дія за значенням дієслова “обхльостувати”; процес обвішування, обмотування чогось навколо чогось іншого (наприклад, обмотування мотузкою навколо стовпа).
Обхльостування — результат такої дії; те, чим щось обхльостовано, обвито (наприклад, щільні витки мотузки навколо щогли).
1. Від дієслова “розтрясати”. Піддаватися інтенсивному трясінню, посиленому руху зі струсом; розхитуватися, розгойдуватися з великою амплітудою.
2. Розмовне. Про транспортний засіб: їхати по нерівній дорозі, сильно трясучись; також про людей у такому транспорті.
3. Переносне значення, розмовне. Втрачати внутрішню стійкість, рівновагу; приходити у стан хвилювання, тривоги або розгубленості.
1. Який набув зовнішності, звичаїв, манер поведінки, властивих мусульманам (особливо туркам або татарам).
2. Який перейняв погляди, вірування, став прихильником ісламу.
3. Переносно: який став грубим, неввічливим, жорстоким (застосовується як образливе порівняння).
1. Сильно струсити, потрясти щось, щоб змістити, перемішати вміст або надати чомусь пухкості.
2. Розхитати, зробити нетвердим, нестійким (про предмети або частини тіла).
3. Перен. Привести когось у стан сильного хвилювання, тривоги, розстроїти.
Історичний термін, що позначає процес навернення до ісламу та асиміляції з османською (турецькою) культурою, зокрема серед християнського населення (переважно православних) на територіях, підвладних Османській імперії.
У переносному значенні — втрата національної, культурної чи релігійної ідентичності, добровільне або примусове запозичення чужих звичаїв, норм поведінки та світогляду, що розглядається як відступництво від власних коренів.
1. Від дієслова “трястися”: почати інтенсивно трястися, здригатися, часто через сильне хвилювання, страх, холод або фізичне навантаження.
2. Розмовне: втратити внутрішню стійкість, самовладання, занепокоїтися, почати метушитися (часто в конструкціях типу “розтрястися через дрібниці”).
3. Розмовне, переносне значення: значно погіршити свій стан, здоров’я, прийти в занепад (про механізм, транспортний засіб, організм).
1. (історичне) Насильно змусити прийняти іслам, підкорити впливу або звичаям османських турків (османів).
2. (переносне значення) Позбавити національної, культурної чи релігійної самобутності, підпорядкувавши чужій, агресивній культурі або впливу.
1. Почати сильно тужити, зануритися в тугу, смуток; розгорнути свої почуття горя, печалі.
2. Розплакатися від горя, смутку; дати волю сльозам.