обхідчастий

[obxidt͡ʃɑstɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (у геометрії) стосовний до обхідної частини, що описує зовнішній контур фігури, наприклад: обхідчаста лінія многокутника.

  2. (переносно) такий, що стосується зовнішньої, формальної сторони справи; поверхневий, непрямий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обхідчастий, р. обхідчастого, д. обхідчастому, з. обхідчастого, о. обхідчастим, м. обхідчастім

Більше записів