Історичний термін, що позначає процес навернення до ісламу та асиміляції з османською (турецькою) культурою, зокрема серед християнського населення (переважно православних) на територіях, підвладних Османській імперії.
У переносному значенні — втрата національної, культурної чи релігійної ідентичності, добровільне або примусове запозичення чужих звичаїв, норм поведінки та світогляду, що розглядається як відступництво від власних коренів.