• решітце

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.

    2. (діал., заст.) Зменшувально-пестлива форма слова “решето” (рідко вживана).

  • обшарити

    1. Уважно, ретельно оглянути, обстежити який-небудь простір або місце, щоб знайти когось або щось; обшукати.

    2. Розг., перев. неодобр. Заволодіти чимсь, захопити, забрати собі (часто про крадіжку або грабунок).

  • реципований

    1. (у філософії, естетиці) Отриманий шляхом рецепції; засвоєний, перейнятий внаслідок сприйняття, розуміння та інтерпретації чужої ідеї, культурного явища або художнього твору.

    2. (у праві) Запозичений, перенесений у національне законодавство з правової системи іншої держави або міжнародного права.

  • обшаритися

    1. (розм.) Ретельний огляд, обшук самого себе або своїх речей з метою знайти щось.

    2. (перен., розм.) Уважно оглянутися навколо, озирнутися, щоб орієнтуватися в обстановці або знайти когось, щось.

  • обшарпанець

    1. Зневажлива назва людини, яка має обшарпаний, брудний, зношений вигляд; той, хто ходить у лахмітті.

    2. Переносно: про щось старе, зношене, що втратило привабливий вигляд (наприклад, про предмет одягу, речі).

  • реципрокний

    1. (у логіці та математиці) такий, що описує взаємозв’язок між двома об’єктами або величинами, який є взаємним, двостороннім і симетричним; взаємний, обопільний.

    2. (у лінгвістиці, про займенники, дієслова та їхні значення) такий, що виражає взаємну дію або відношення між двома і більше суб’єктами (наприклад, дієслова «бачитися», «зустрічатися» або займенник «один одного»).

    3. (у техніці та фізиці) такий, що має властивість зворотності, здійснюється або діє в обох напрямках; взаємодіючий, обернений.

  • обшарпаний

    1. Який має пошарпані, зношені, подерті краї або поверхню; зіпсований через довге носіння або використання.

    2. Переносно: бідний, занедбаний, жалюгідний на вигляд; такий, що викликає співчуття або зневагу своїм станом.

    3. Розм. Про людину: зневажений, принижений, виснажений; такий, що має занедбаний або неохайний вигляд.

  • реципрокність

    1. Взаємність, двосторонність відносин або дій, коли об’єкти чи суб’єкти взаємодії впливають один на одного однаково або обмінюються чимось (наприклад, обов’язками, правами, почуттями).

    2. У лінгвістиці — граматична категорія дієслова, що виражає взаємну (спільну і зворотну) дію або стан двох і більше суб’єктів, спрямованих один на одного (наприклад, у реченні “вони зустрілися”).

    3. У математиці та логіці — властивість двох об’єктів або величин, що зводяться до того, що кожен з них є зворотним по відношенню до іншого (наприклад, взаємно обернені числа).

  • обшарпаність

    Властивість або стан того, що є обшарпаним; потертість, зношеність, неохайність зовнішнього вигляду (про одяг, речі, приміщення тощо).

  • реципувати

    1. У медицині та фармації — виписувати рецепт лікарського засобу, призначати лікування у письмовій формі.

    2. У хімії, кулінарії та технологіях — точно відтворювати або записувати склад, пропорції та спосіб приготування (синтезу) будь-якої речовини, страви, суміші за встановленим зразком (рецептом).