1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.
2. (діал., заст.) Зменшувально-пестлива форма слова “решето” (рідко вживана).
Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.
2. (діал., заст.) Зменшувально-пестлива форма слова “решето” (рідко вживана).
1. (у філософії, естетиці) Отриманий шляхом рецепції; засвоєний, перейнятий внаслідок сприйняття, розуміння та інтерпретації чужої ідеї, культурного явища або художнього твору.
2. (у праві) Запозичений, перенесений у національне законодавство з правової системи іншої держави або міжнародного права.
1. (розм.) Ретельний огляд, обшук самого себе або своїх речей з метою знайти щось.
2. (перен., розм.) Уважно оглянутися навколо, озирнутися, щоб орієнтуватися в обстановці або знайти когось, щось.
1. Зневажлива назва людини, яка має обшарпаний, брудний, зношений вигляд; той, хто ходить у лахмітті.
2. Переносно: про щось старе, зношене, що втратило привабливий вигляд (наприклад, про предмет одягу, речі).
1. (у логіці та математиці) такий, що описує взаємозв’язок між двома об’єктами або величинами, який є взаємним, двостороннім і симетричним; взаємний, обопільний.
2. (у лінгвістиці, про займенники, дієслова та їхні значення) такий, що виражає взаємну дію або відношення між двома і більше суб’єктами (наприклад, дієслова «бачитися», «зустрічатися» або займенник «один одного»).
3. (у техніці та фізиці) такий, що має властивість зворотності, здійснюється або діє в обох напрямках; взаємодіючий, обернений.
1. Який має пошарпані, зношені, подерті краї або поверхню; зіпсований через довге носіння або використання.
2. Переносно: бідний, занедбаний, жалюгідний на вигляд; такий, що викликає співчуття або зневагу своїм станом.
3. Розм. Про людину: зневажений, принижений, виснажений; такий, що має занедбаний або неохайний вигляд.
1. Взаємність, двосторонність відносин або дій, коли об’єкти чи суб’єкти взаємодії впливають один на одного однаково або обмінюються чимось (наприклад, обов’язками, правами, почуттями).
2. У лінгвістиці — граматична категорія дієслова, що виражає взаємну (спільну і зворотну) дію або стан двох і більше суб’єктів, спрямованих один на одного (наприклад, у реченні “вони зустрілися”).
3. У математиці та логіці — властивість двох об’єктів або величин, що зводяться до того, що кожен з них є зворотним по відношенню до іншого (наприклад, взаємно обернені числа).
Властивість або стан того, що є обшарпаним; потертість, зношеність, неохайність зовнішнього вигляду (про одяг, речі, приміщення тощо).
1. У медицині та фармації — виписувати рецепт лікарського засобу, призначати лікування у письмовій формі.
2. У хімії, кулінарії та технологіях — точно відтворювати або записувати склад, пропорції та спосіб приготування (синтезу) будь-якої речовини, страви, суміші за встановленим зразком (рецептом).