рецепт

1. Письмова вказівка лікаря про те, які ліки, у якій кількості та як саме має приймати хворий, що є підставою для їх видачі в аптеці.

2. Спосіб приготування якоїсь страви або кулінарного виробу з переліком необхідних продуктів та описом послідовності дій.

3. Переносно: перевірений спосіб, метод або рекомендація для досягнення успіху в якійсь справі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Замість двадцяти п’ятдесятитисячних новеньких банкнотів, які були, за словами Респондента, в конверті ще вчора звечора, нині в ньому знайшлися: шматок міського плану Венеції із зазначенням місця знаходження «Каза фарфарелльо»; використаний квиток на пароплав міського сполучення (одна поїздка); використаний же квиток до музею Коррер; пожовкла сторінка з якоїсь італійської кулінарної книги, що містить рецепт приготування broeto de pesse1; запрошення на благодійний концерт із творів Джованні Леґренці, що відбувся в Ка’Редзоніко ще 13 лютого минулого року; реклама комп’ютерних систем «Макінтош»; газетне оголошення про послуги у ворожінні, масажі та складанні гороскопів; використана телефонна картка з репродукцією «Портиків» Каналетто; вирізаний з газети фотознімок італій­ ського прем’єр-міністра; сторінка зі шкільного зошита, на якій червоним фломастером намальоване пробите стрілою серце; складена вчетверо ксерокопія з останньої сторінки доповіді на тему «Секс без київ, або Червона Шапочка на добрій дорозі» (англ. мовою); листівка таємної маоїстської організації із закликом до одногодинного сидячого страйку; інструкція користування змивом у туалеті залізничного вокзалу міста Венеції; поштова картка з видом на лаґуну із дзвіниці Сан Марко о вечірній порі, на зворотньому боці напис від руки «Dear Lesja!»; сильно покреслена чернетка чотирьох терцин із пісні 21-ї Дантового «Пекла»; листок телефонного нотатника з єдиним записом «Моя куріпочка: 505-99-12»; квитанція з рахунком за вечерю в ресторації«Люна»; етикетка від винної пляшки «Мерльо ді Прамаджора»; шматок грубого 1 Рибна юшка (італ.).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
М е — має, мусить («тепер дєдя ме у рантухових сорочках ходити»); буде, збирається («дала аптикареві <рецепт>, а сама дивитьси, як він ме тот лік вілагоджувати»); почне («лєже на піч та ме співати»). М е в а — чайка.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |