Значення
-
Взаємність, двосторонність відносин або дій, коли об’єкти чи суб’єкти взаємодії впливають один на одного однаково або обмінюються чимось (наприклад, обов’язками, правами, почуттями).
-
У лінгвістиці — граматична категорія дієслова, що виражає взаємну (спільну і зворотну) дію або стан двох і більше суб’єктів, спрямованих один на одного (наприклад, у реченні “вони зустрілися”).
-
У математиці та логіці — властивість двох об’єктів або величин, що зводяться до того, що кожен з них є зворотним по відношенню до іншого (наприклад, взаємно обернені числа).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реципрокність, р. реципрокності, д. реципрокності, з. реципрокність, о. реципрокністю, м. реципрокності, к. реципрокносте