Словник Української Мови
1. Технічний термін у будівництві та ремонті, що означає процес обшивання, покриття поверхні (стіни, стелі, фасаду) тонкими листами, панелями або дошками (шалівкою, вагонкою, гіпсокартоном, сайдингом тощо) для вирівнювання, утеплення або декоративного оздоблення.
2. У ширшому значенні — дія за значенням дієслова «обшальовувати», тобто оббивання, обшивання чогось щільним матеріалом по всій поверхні.
1. Який має вигляд решітки, складається з решітки або призначений для неї.
2. У комп’ютерній термінології — стосовний до символу #, який зображує дві горизонтальні та дві вертикальні лінії, що перетинаються (решітку).
1. (спец.) Покривати поверхню металевого виробу шалем — захисним покриттям з окисів, що утворюється при нагріванні металу.
2. (розм.) Обробляти, обчищати край або поверхню чогось, роблячи її гладкою, рівною (наприклад, обшальовувати деревину).
1. Який стосується решітки, призначений для неї або має її форму.
2. Який має вигляд решітки, сітки; сітчастий, ґратчастий.
3. У складі власних назв: Решітна вулиця, Решітний став.
1. (про тканину, одяг) Втрачати форму, розтягуватися, ставати мішкуватим через носіння або прання.
2. (перен., розм.) Ставати фізично в’ялим, незграбним, втрачати тонус (про людину).
1. Покривати ша́лем (дерев’яною обшивкою) стіни, дах, перекриття будівлі або конструкції.
2. Технічний термін у будівництві та виробництві: обшивати, оббивати листовим матеріалом (металом, пластиком тощо) каркас для надання йому жорсткості, форми або захисту.
1. Майстер, який виготовляє дерев’яні решета або сита.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
3. (у ботаніці, розм.) Рослина з роду щавелю, зокрема щавель кінський (Rumex confertus), чиї насінини колись використовували для очищення (вишкрібання) дерев’яних решет.
1. (про тварину) Втратити шерсть, пір’я або луску внаслідок линяння, хвороби тощо.
2. (переносно, розмовне) Позбутися зовнішнього покриття, оболонки; обдертися, облупитися (наприклад, про фарбу, штукатурку).
1. Зменшувальна форма до слова “решітка” — невелика решітка, дрібна сітка з перехрещених смужок, прутів або планок.
2. Розмовна назва символу “#”, що використовується в письмі та інформатиці (наприклад, у соціальних мережах для позначення тегу — хештега).
3. Друківницький знак у вигляді двох перехрещених ліній (✝), що вживається для позначення місця смерті в біографічних довідках.
1. Територія, простір, площа землі або водної поверхні, що охоплюється оком, уявою або використовується для певної діяльності; округа, район.
2. (заст.) Область, сфера, царина (духовної, інтелектуальної діяльності).
3. (діал.) Велика рівна площа, рівнина; поле.