обшар

Приклад 1:
Якось непомітно для себе самих ми із мКд чи то згубилися в густій імлі, чи то від усього пережитого потроху почали втрачати свідомість, у кожному разі, чимраз більше домінувало відчуття, що всі елементи підвладного нам світу: я, вона, він, я, велика торба з брезенту, чорний шкіряний наплічник, синтетична барсетка, плетена сумочка з торочками, конференційний кейс із торішнім «Плейбоєм»; золота і вицвіла, вицвіла й золота Діва Марія та ще невеличкий обшар бруківки, з-поміж каменів якої проростали кволі стеблини Hypericum perforatum L. плюс Centaurium minus Moench — усе це перетворюється на незбагненну цілість, єдність… на щось одне. І тоді я усвідомив, що Львів — це місто, яке безпосередньо межує з краєм світу.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 2:
Австрійські матер’яли до цього і всіх повищих тематів несказанно розсипані, увесь обшар — дике поле. Дуже цюріхські (Подолинський Сергій) клопочуться основанням слов’янської читальні у Відні, а не можуть чи не хотять з переписки спізнати, як дуже сему противні тутешні услов’я.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”