Словник Української Мови
1. (про м’язи, тканини) Втрачати цілісність, покриватися численними пошкодженнями або розривами, набувати вигляду решета через вогнепальні, колоті чи різані рани.
2. (перен., розм.) Ставати проникним для чогось, наповнюватися отворами, щілинами внаслідок пошкодження або зношування (наприклад, про одяг, матеріал).
3. (перен., розм.) Потрапляти під інтенсивний вплив чогось, опинятися в умовах, коли щось безперервно пробиває, пронизує (наприклад, про дощ, промені, погляди).
1. Розмовитися, обговорити щось детально, часто у довгій чи жвавій розмові.
2. Докладно розпитати когось про щось, вивідати інформацію в процесі бесіди.
3. Розібрати, з’ясувати якусь справу або питання шляхом обговорення.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області, що входить до складу Самбірського району.
2. Власна назва селища в Україні, зокрема селища міського типу у Рівненській області, що є центром Решетилівської селищної громади.
3. (заст., діал.) Місце, де роблять решета або торгують ними; теж — майстерня з виготовлення решіт.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, Вижницькому районі.
1. (розм.) Набути недоброї слави, погану репутацію через непристойну поведінку, ганебні вчинки; компрометувати себе.
2. (розм., перен.) Сильно зневажитися, впасти в очах оточення; опинитися в ганебному становищі.
1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Олексійовича Решетняка (1926–1998).
2. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, походить від назви поселення або пов’язане з поняттям «рішетня» (рідка сітка, решето).
1. (розм., ірон.) Процес або результат надмірного, часто невмілого, втручання у щось з метою “покращення”, що призводить до погіршення стану, втрати функціональності або пошкодження; спроба модернізації або ремонту, яка закінчилася невдало.
2. (перен., розм.) Ситуація, стан плутанини, безладу, хаосу, що виникли внаслідок некомпетентних дій.
1. (розм., експр.) Сильно побити, відлупцювати когось.
2. (перен., розм., експр.) Різко дорікнути, жорстко сварити когось; дати суворий відсіч у словесній сутичці.
1. Кухонний посуд або знаряддя у вигляді неглибокого круглого посуду з отворами на дні, призначене для проціджування, відціджування рідини або відсіювання сипких речовин.
2. Технічний пристрій або частина машини у вигляді сита з отворами певного розміру для сортування, просіювання чи фільтрації матеріалів.
3. Переносно: про щось, що не здатне утримувати, зберігати інформацію або таємницю (наприклад, “пам’ять як решето”).
4. У переносному значенні — про об’єкт або явище з численними отворами, прогалинами або недоліками.
1. (розм.) Стати чухратим, кудлатим, з безладним волоссям; обкучерявитися.
2. (перен., розм.) Стати розгубленим, збентеженим; втратити ясність думок.