1. Надавати чомусь гострої, загостреної форми; загострювати, робити чустрим.
2. (перен., розм.) Робити когось більш різким, жорстким у висловлюваннях або поведінці; загострювати характер.
-
речото
Речото — власна назва, що використовується для позначення міфічної, фантастичної або гіпотетичної речовини, матеріалу чи об’єкта, часто з незвичайними або надприродними властивостями; уживається переважно в художній літературі (фентезі, наукова фантастика) та ігрових всесвітах як термін.
-
обчустрюватися
1. (про людину) Набувати різкості, жорсткості в характері, поведінці або висловлюваннях; ставати чустрим, суворим, нетерплячим.
2. (про явище, процес) Ставати більш інтенсивним, різким, вираженим; загострюватися.
-
решетар
Решетар — власна назва українського козацько-старшинського, а згодом дворянського роду, що походить від полковника Війська Запорозького Івана Решетара (XVII ст.).
Решетар — прізвище, що походить від назви роду Решетар.
-
обчуханий
1. (про людину) Такий, що має обличчя, вкрите густою щетиною або неохайною бородою.
2. (переносно, розм.) Нерозумний, обмежений, придуркуватий; такий, що поводиться неадекватно.
-
решетина
1. Власна назва селища міського типу в Полтавській області України, адміністративний центр Решетилівської селищної громади.
2. Власна назва села в Кіровоградській області України, підпорядковане Новомиргородській міській громаді.
3. Рідкісне прізвище українського походження.
-
обчухати
1. Розмовитися з кимось, обговорити щось, часто з метою вирішення проблеми або з’ясування обставин.
2. (Розм., перен.) Зрозуміти, усвідомити щось, “укласти в голові”.
3. (Розм., груб.) Побити, відлупцювати когось.
-
обчухатися
1. Розмовитися, домовитися про щось, досягти згоди в якомусь питанні.
2. Розібратися в чомусь, з’ясувати для себе суть справи або обставини.
3. (Розм.) Привести себе до ладу, оговтатися після важкого стану (наприклад, п’яного сп’яніння, стресу).
-
решетити
1. Робити отвори, щілини або просвіти в чомусь, надавати чомусь вигляду решета.
2. Частково знищувати, пошкоджувати щось безперервним вогнем, уражаючи кулями, осколками тощо (про артилерію, кулемети).
3. Розмовне. Сильно бити, шмагати когось.
-
обчухраний
Обчухраний (від дієслова “чухрати” — різко тягти, смикати за волосся) — такий, що має зім’яте, розкуйовджене, неохайне волосся; також переносно про зовнішній вигляд людини, що виглядає недоглянуто, неохайно.