решето

1. Кухонний посуд або знаряддя у вигляді неглибокого круглого посуду з отворами на дні, призначене для проціджування, відціджування рідини або відсіювання сипких речовин.

2. Технічний пристрій або частина машини у вигляді сита з отворами певного розміру для сортування, просіювання чи фільтрації матеріалів.

3. Переносно: про щось, що не здатне утримувати, зберігати інформацію або таємницю (наприклад, “пам’ять як решето”).

4. У переносному значенні — про об’єкт або явище з численними отворами, прогалинами або недоліками.

Приклади вживання

Приклад 1:
У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, на вільхах місяць розклюють зозулі, росте Антонич і росте трава.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Софiя (дає решето). Ти б заходила частiше, все б не так скучала.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Вiзьми решето, вiддаси Софiї, я в неї позичала.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Частина мови: іменник (однина) |