решітник

[rɛʃitnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Майстер, який виготовляє дерев’яні решета або сита.

  2. Рідкісне прізвище українського походження.

  3. (у ботаніці, розм.) Рослина з роду щавелю, зокрема щавель кінський (Rumex confertus), чиї насінини колись використовували для очищення (вишкрібання) дерев’яних решет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. решітник, р. решітник, д. решітник, з. решітник, о. решітник, м. решітник, к. решітник

Більше записів