Словник Української Мови
Ритмоінтонація — сукупність ритмічних та інтонаційних характеристик мовлення, що визначають його мелодику, темп, паузування, динаміку, фразовий наголос і створюють його звуковий рисунок.
Ритмоінтонація — специфічна ритміко-інтонаційна побудова віршованого твору або його фрагмента, що є важливою ознакою поетичної форми та засобом художньої виразності.
1. (спеціально) Наносити олію на поверхню чогось, просочувати олією.
2. (переносно, рідко) Робити щось гладким, блискучим, надавати лоску; також уживається в значенні обмазувати, підмазувати.
Ритмоїд — у музикознавстві: повторювана ритмічна фігура, що формує основу ритмічної структури музичного твору або його частини; ритмічний мотив.
Ритмоїд — у поетиці та літературознавстві: стійка ритмічна одиниця, характерна для певної поетичної системи або твору; повторювана ритмічна модель у вірші.
Мінерал класу силікатів, різновид польового шпату, що складається з алюмосилікату натрію та кальцію; використовується як ювелірний камінь.
Олігоклазит — рідкісний мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу, алюмосилікат натрію та кальцію з групи польових шпатів; безбарвний, білий або сіруватий, прозорий або напівпрозорий.
1. Наукова дисципліна, що вивчає ритм як структурну основу в різних сферах: мові, музиці, поезії, біологічних процесах тощо; вчення про ритмічні закономірності.
2. (У спеціалізованому вжитку) Назва конкретної авторської теорії або практики, пов’язаної з аналізом і використанням ритмічних циклів у житті людини, часто з метою самопізнання та особистісного розвитку.
1. Хімічний процес, при якому молекули мономерів або їх похідних з’єднуються в олігомери (молекули з порівняно невеликою кількістю ланок) з виділенням побічних продуктів, таких як вода, спирти тощо.
1. (біол., зоол.) Такий, що має невелику кількість жовтка в яйцеклітині; бідноїовитковий. Про яйця (овоцити) деяких тварин, наприклад, ссавців.
2. (біол., ембріол.) Пов’язаний з такими яйцеклітинами або властивий їм. Про тип дроблення зародка.