Олігоценоз — геологічна епоха палеогенового періоду, що настала після еоцену та передувала міоцену; тривала приблизно від 33,9 до 23 мільйонів років тому.
Олігоценоз — відповідні цій епосі шари гірських порід.
-
ритмізуватися
1. Набувати ритмічності, ставати ритмічним; підпорядковуватися певному ритму.
2. У поетиці: набувати певного віршового розміру, оформлятися у віршовану форму.
-
олігоцитемія
Олігоцитемія — зниження кількості еритроцитів у периферичній крові, що є одним із показників анемії (малокрів’я).
-
ритміка
1. Розділ вчення про віршування, що вивчає ритм віршованої мови, його види, будову та закономірності.
2. Система ритмічних відношень, ритмічна будова, ритмічна організація чого-небудь (наприклад, музики, поезії, рухів).
3. Властивість художнього твору, що полягає в закономірному чергуванні певних елементів, яке створює відчуття плавності, музичності.
4. У музиці — характерна ритмічна особливість, властивість певного музичного твору, стилю або виконання.
-
олігурія
Олігурія — патологічний стан, що характеризується різким зменшенням кількості сечі, що виділяється нирками (менше 400 мл на добу у дорослої людини), що є симптомом порушення ниркової функції.
-
ритміко-мелодичний
1. Стосовний до ритміки та мелодики, що стосується ритмічного та мелодичного складу мови, музики тощо.
2. У мовознавстві: такий, що характеризує ритмічну організацію та мелодичний рисунок (інтонацію) мовлення.
-
олієнасіння
Олієнасіння — насіння рослин, що містять значну кількість олії та використовуються для її виробництва.
Олієнасіння — сировина для олійно-жирової промисловості, зокрема насіння соняшнику, ріпаку, сої, льону, арахісу та інших олійних культур.
-
олієний
1. Просочений, насичений олією; покритий олією.
2. Приготований на олії, з додаванням олії.
3. Переносно: надто гладкий, ввічливий, часто з відтінком нещирості або підлабузництва (про манеру поведінки, мову тощо).
-
ритміко-синтаксичний
1. Пов’язаний з ритмічною організацією мовлення, що досягається засобами синтаксичної будови тексту (наприклад, довжиною речень, порядком слів, використанням паралелізмів).
2. Стосовний до взаємодії ритму та синтаксису в мовленнєвому потоці, де синтаксичні конструкції формують його ритмічний малюнок.