1. Дія за значенням дієслова “оліїти”; процес змащування, натирання або оброблення олією; олійнення.
2. Заст. та діал. Результат такої дії; змащена, вкрита олією поверхня або стан чогось, обробленого олією.
Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “оліїти”; процес змащування, натирання або оброблення олією; олійнення.
2. Заст. та діал. Результат такої дії; змащена, вкрита олією поверхня або стан чогось, обробленого олією.
1. Який має ритм, підпорядкований ритмові; що відбувається з певною періодичністю, чергуванням.
2. Музичний, мілодійний; що відзначається правильним чергуванням звуків, інтонацій.
3. У поетиці: властивий віршові, заснований на ритмі; розмірений.
1. Який за своїми фізичними властивостями (густиною, в’язкістю, прозорістю тощо) схожий на олію; має вигляд або консистенцію олії.
2. У хімії та техніці — що має характеристики, аналогічні оліям (наприклад, рідкий, жирний, що не змішується з водою).
Властивість або якість того, що є ритмічним; наявність чіткого, закономірного ритму в чомусь.
У музиці та поезії: організація звукових елементів (тривалостей, наголосів, пауз) у часі, що створює відчуття впорядкованого руху та внутрішньої гармонії.
У ширшому значенні: закономірне чергування будь-яких елементів, явищ або процесів у просторі або часі, що сприймається як впорядкованість і гармонійність (наприклад, ритмічність рухів, ритмічність у архітектурі, ритмічність виробничих процесів).
1. У спосіб, що відповідає ритму; з чіткою послідовністю, мірністю та регулярністю у русі, звучанні або дії.
2. (У музиці, поезії) Відповідно до ритмічної структури, з дотриманням чергування сильних і слабких часток, тривалості звуків або складів.
3. (Перен.) Злагоджено, плавно, органічно, без порушень загального ходу або розвитку.
Олієподібність — властивість рідини, що характеризує її схожість з олією за фізичними характеристиками (наприклад, в’язкістю, густиною, здатністю змочувати поверхню).
Олієподібність — у хімії та технології: показник або характеристика речовини, що визначає її здатність імітувати властивості олій, часто стосується синтетичних матеріалів або рідких середовищ.
Ритмодекламація — це мистецький прийом або вид виконавської діяльності, що полягає в художньому читанні віршованого чи ритмізованого прозового тексту під музичний супровід, при якому мовлення поєднується з чітко витриманим ритмом, часто підкресленим ударними музичними інструментами або жестами.
Ритмодекламація — це також педагогічна та розвивальна методика, що використовується, зокрема, у логопедії, ритміці та театральній педагогіці для формування почуття ритму, покращення дикції, координації рухів та мовлення шляхом виразного відтворення текстів у заданому ритмі.
1. Стосується ритму та інтонації мовлення, що стосується їх взаємодії та спільного впливу на звукову організацію висловлювання.
2. Пов’язаний з ритміко-інтонаційною будовою мовлення, що характеризує її як цілісну систему.