Значення
-
Властивість або якість того, що є ритмічним; наявність чіткого, закономірного ритму в чомусь.
-
У музиці та поезії: організація звукових елементів (тривалостей, наголосів, пауз) у часі, що створює відчуття впорядкованого руху та внутрішньої гармонії.
-
У ширшому значенні: закономірне чергування будь-яких елементів, явищ або процесів у просторі або часі, що сприймається як впорядкованість і гармонійність (наприклад, ритмічність рухів, ритмічність у архітектурі, ритмічність виробничих процесів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ритмічність, р. ритмічності, д. ритмічності, з. ритмічність, о. ритмічністю, м. ритмічності, к. ритмічносте