ритмомелодика

[rɪtmomɛlodɪkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Сукупність ритмічних та мелодичних характеристик мовлення (мови), що визначають його інтонаційний рисунок, темп, паузування, розподіл наголосів та висоту тону.

  2. Властивість художнього твору (переважно віршованого), що полягає у взаємодії та поєднанні ритмічної організації та мелодики мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ритмомелодика, р. ритмомелодики, д. ритмомелодиці, з. ритмомелодику, о. ритмомелодикою, м. ритмомелодиці, к. ритмомелодико

Більше записів