Словник Української Мови
1. (в гідрології) такий, що стосується олігоміктичних озер — водойм, у яких повний перемішування води (циркуляція) відбувається лише один або кілька разів на рік, зазвичай у період охолодження.
2. (в лімнології) такий, що має обмежену або рідкісну вертикальну циркуляцію води через значну глибину або захищеність від вітру.
ритмопластика — система фізичних вправ, що поєднує ритмічні рухи тіла з музичним супроводом для розвитку м’язової координації, гнучкості та почуття ритму; часто використовується в хореографії, сценічному мистецтві та оздоровчій гімнастиці.
ритмопластика — напрям у театральній педагогіці та сценічному русі початку XX століття, що ґрунтувався на виразності пластики людського тіла, узгодженої з музичним ритмом, для передачі емоційного стану та художнього образу (пов’язаний з іменами В. Мейєрхольда, М. Фореггер та ін.).
Олігоміцин — антибіотик, отриманий з бактерій роду Streptomyces, що пригнічує синтез аденозинтрифосфату (АТФ) в клітинах, специфічно блокуючи протонну помпу АТФ-синтази в мітохондріях.
1. (в екології) Здатність рослин або мікроорганізмів існувати на ґрунтах або в середовищах з дуже низьким вмістом поживних речовин (азоту, фосфору, калію тощо).
2. (про рослину) Властивість бути пристосованою до життя на бідних, малопоживних субстратах; типова ознака видів, що ростуть на пісках, сфагнових болотах, у хвойних лісах.
Олігопептид — короткий ланцюжок, що складається з невеликої кількості амінокислотних залишків (зазвичай від двох до десяти-двадцяти), з’єднаних пептидними зв’язками; низькомолекулярний пептид.
Стосується до організації та проведення поховань, пов’язаний із ритуалами, обрядами та послугами, що супроводжують похорон людини.
Олігопное — патологічне дихання, що характеризується рідкими, поверхневими та нерівномірними за глибиною вдихами; спостерігається при важких ураженнях головного мозку, передсмертних станах.
Ритувати — виконувати ритуал, здійснювати певні усталені, часто церемоніальні дії, що мають символічне значення.