Значення
-
(в екології) Здатність рослин або мікроорганізмів існувати на ґрунтах або в середовищах з дуже низьким вмістом поживних речовин (азоту, фосфору, калію тощо).
-
(про рослину) Властивість бути пристосованою до життя на бідних, малопоживних субстратах; типова ознака видів, що ростуть на пісках, сфагнових болотах, у хвойних лісах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. олігонітрофільність, р. олігонітрофільності, д. олігонітрофільності, з. олігонітрофільність, о. олігонітрофільністю, м. олігонітрофільності, к. олігонітрофільносте