ритуал

1. Сукупність усталених традиційних дій, пов’язаних з релігійним або магічним обрядом, що виконуються за певним порядком (сценарієм).

2. Церемонія, обряд, що має символічне значення і стійко повторюється в певних ситуаціях у певній суспільній групі чи культурі.

3. У переносному значенні — будь-яка стереотипна послідовність дій, що стала звичною та обов’язковою для людини в тих чи інших обставинах.

Приклади вживання

Приклад 1:
Обов’язковий ритуал: після одержання платні — негайно на пошту… (до речі, Ішхан, чоловік Ольги і батько її дітей, офіцер Радянської армії і герой війни, попервах не озивався до родини з ідеологічних міркувань). Десь у 70-і роки на порозі моєї київської оселі раптом виріс незнайомий молодик виразно вірменської зовнішности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
У ритуалах брали участь також царедворці, а Найповажніші ритуали були прерогативою царя й цариці (передовсім, новорічний ритуал). Оскільки населення пов’язувало свій добробут із благополуччям царської родини, то в державі практикувалися особливі обряди «оновлення» царствених осіб (у царське вбрання наряджали полонених чи статую).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Важливе місце в їхній культовій практиці посідав ритуал священного шлюбу, який супроводжувався дикими оргіями (саме через цей ритуал біблійні пророки вважали язичницькі культи блудом і розпустою). Своїм богам вони складали пожертви, в тому числі криваві, бо їм уявлялося, що пролиття крові пов’язує Бога та людей родинними зв’язками.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |