Словник Української Мови
Який стосується розподілу, призначений для розподілу чогось між кількома суб’єктами, об’єктами або цілями.
У техніці та економіці: такий, що відповідає за розподіл ресурсів, продуктів, енергії тощо (наприклад, розподілювальний вал, розподілювальна мережа).
У логістиці та торгівлі: що належить до системи розподілу товарів або пов’язаний із нею (наприклад, розподілювальний центр).
1. Який може бути розподілений, поділений між кількома об’єктами, учасниками або призначений для розподілу.
2. (у комп’ютерних технологіях) Про систему, обчислення або ресурси: такі, що функціонують або використовуються одночасно на кількох незалежних пристроях або вузлах мережі, об’єднаних для вирішення спільного завдання.
1. Докладно описувати когось або щось, висвітлюючи різні сторони, деталі, характеристики.
2. (У технічних та спеціальних контекстах) Визначати межі, контури чи траєкторію чогось за допомогою опису, обчислень чи графічного відтворення (наприклад, обписувати траєкторію польоту, обписувати контури деталі на кресленні).
1. Особа або організація, яка займається розподілом чогось (продуктів, ресурсів, коштів тощо) між різними споживачами, учасниками.
2. Технічний пристрій, механізм або деталь, призначені для рівномірного розподілу, спрямування чи регулювання потоку чогось (наприклад, палива, газу, води, електричного струму, повітря).
3. У комп’ютерних технологіях — програма або модуль операційної системи, що відповідає за розподіл ресурсів (наприклад, процесорного часу, пам’яті) між різними завданнями або користувачами.
1. (розм.) Писати багато, довго або про багато речей; описувати щось у деталях.
2. (перен., розм.) Докладно розповідати про щось, часто з надлишком деталей; викладати на письмі свої думки, переживання тощо.
3. (заст.) Отримати письмове посвідчення, документ; оформити щось на письмі.
1. Дія за значенням дієслова “розподіляти”; розподіл, розміщення, поділ чогось між кількома суб’єктами або об’єктами за певними критеріями.
2. У математиці, статистиці та економіці — процес або результат визначення часток, пропорцій або місць розташування в межах заданої сукупності, системи чи простору.
1. Надати комусь їжу, нагодувати; забезпечити харчуванням.
2. (переносно) Наситити, сповнити чимось, передати знання, інформацію; просвітити, виховати.
1. Ділити щось на частини та роздавати, розміщувати між кількома суб’єктами або об’єктами за певною ознакою, пропорцією або планом.
2. Визначати місце, черговість або призначення для окремих частин у складі цілого; систематизувати за групами, категоріями.
3. У математиці, економіці — здійснювати розподіл; відображати процес розділення величини, ресурсів, ймовірностей тощо.
1. (діал.) Насититися, наїстися досхочу; вдовольнити голод.
2. (перен., діал.) Набратися досвіду, знань; навчитися чогось через життєві випробування або практику.
1. Розділятися на частини, ділитися між кількома суб’єктами або об’єктами; розміщуватися, розташовуватися певним чином.
2. Бути призначеним, спрямовуватися на різні цілі або між різними одержувачами (про ресурси, кошти, сили тощо).
3. (у математиці, техніці) Поширюватися, розташовуватися за певним законом або принципом (про величини, сили, енергію).