Древослів

Словник Української Мови

  • розповідність

    Властивість художнього твору, мови тощо, що полягає в переважанні розповідних, оповідних елементів, у здатності до розповіді.

    У лінгвістиці: категорія дієслова, що виражає відношення дії до реальності з точки зору мовця (реальна чи нереальна, бажана тощо), одна з модальних категорій; спосіб дії.

  • обпинати

    1. Обхопити ногами щось або когось, міцно стиснувши ногами.

    2. Заважати комусь рухатися, чіпляючись ногами або переплітаючись з ними (частіше у множині).

  • розповідно-композиційний

    1. Пов’язаний з композиційною побудовою та способом викладу художнього твору, що стосується особливостей розгортання сюжету та його оповідного представлення.

    2. Характеризує структурно-повіствовальні аспекти твору, зокрема взаємозв’язок між фабулою, сюжетом, точкою зору оповідача та способом організації художнього часу й простору.

  • обпинатися

    1. Заплутуватися в словах, говорити непевно, з перервами, помилками, втрачаючи нитку розповіді; затинатися.

    2. Розмовляючи, натикатися на труднощі, перешкоди, несподівані обставини, що заважають висловлюванню.

    3. Перен. зустрічати перешкоди, затримки, труднощі у будь-якій справі чи діяльності.

  • розповідь

    1. Усне або письмове викладання подій, оповідання про щось; те, що розповідається.

    2. Літературний твір невеликого обсягу, в якому йдеться переважно про одне або кілька пов’язаних між собою подій з життя героя (героїв), що належить до епічних жанрів.

    3. Розмова, спілкування, обмін думками, новинами.

  • обпинка

    1. Рідкісна назва для рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) — багаторічна трав’яниста рослина з характерним гіркувато-пряним запахом, що використовується в народній медицині та як інсектицид.

    2. У західних регіонах України — народна назва деяких видів рослин роду полину (Artemisia), зокрема полину гіркого.

  • розповісти

    1. Усним або письмовим мовленням повідомити про щось, передати якусь інформацію, описавши події, обставини, почуття тощо.

    2. Розкрити, виявити щось, зробити відомим, сказати правду (часто у стосунку до таємниці, секрету).

  • обпирання

    1. (спец.) Процес створення опори, підпори для чогось; конструктивний елемент або система, що спирається на основу і передає на неї навантаження.

    2. (перен., рідко) Те, на чому хтось або щось ґрунтується; основа, опора (у розумінні ідей, теорій, думок).

  • розповістися

    1. Розказати про себе, поділитися своїми думками, переживаннями, таємницями; відкритися комусь у чомусь.

    2. Розповісти щось докладно, в повному обсязі, до кінця.

  • обпирати

    1. Те саме, що обпинати — натискати, тиснути на щось, притулятися до чогось з силою.

    2. (переносно) Ґрунтуватися на чомусь, мати щось за основу, підтверджувати щось фактами або аргументами.