1. (Про людину) такий, що має повну, округлу фігуру; трохи огрядний, повний.
2. (Про частини тіла) пухкий, округлий, об’ємистий.
3. (Перен., розм.) такий, що має значний обсяг, об’єм; повний, рясний, об’ємистий (про текст, мову тощо).
-
обпиратися
1. Спиратися на щось, покладатися на щось, використовувати щось як опору для тіла або його частини.
2. Переносно: ґрунтуватися на чомусь, мати щось за основу, підтверджувати свою думку або позицію якимись фактами, доказами чи авторитетами.
-
розповніти
1. (про людину) набути повноти, стати повнішим; набрати ваги.
2. (переносно, про мову, стиль тощо) стати більш змістовним, насиченим, детальним; набути повноти викладу.
-
обписаний
1. Такий, що має навколо себе написані, намальовані або вигравірувані знаки, символи, літери чи тексти; покритий письмом, графікою.
2. У математиці, геометрії: такий, навколо якого описано коло або іншу фігуру (про багатокутник або фігуру).
-
розповнітися
1. Стати повнішим, набути більшої повноти; налитися, набратися (про фрукти, зерно тощо).
2. Перен. Стати більш змістовним, глибоким, насиченим; розвинутися, набрати сили (про почуття, думки, твір тощо).
3. Рідк. Стати більш повним, огряднішим; поповніти (про людину або частини тіла).
-
обписати
1. (пряме значення) Покрити письмом, написати щось навколо або по поверхні чогось; обвести написом.
2. (переносне значення) Дати письмовий опис, охарактеризувати когось або щось у тексті, часто у деталях.
3. (розмовне) Накласти письмову стягнення, штраф; скласти протокол про правопорушення.
4. (спеціальне, у техніці) Отримати траєкторію, контур чи графік руху точки, тіла чи інструмента.
-
розповсюджений
1. Такий, що поширився на значній території або серед широкого кола людей; який має велике поширення.
2. Який часто зустрічається, трапляється; звичайний, поширений.
-
обписатися
1. Допуститися помилки під час письма, написати щось неправильно.
2. (розм.) Невдало, погано описати когось або щось у письмовій чи усній формі.
-
розповсюдженість
1. Властивість за значенням дієслів “розповсюджувати” та “розповсюджуватися”; стан поширеності, наявності у великій кількості або на великій території.
2. (У статистиці, соціології) Кількісний показник, що характеризує частоту зустрічальності, поширення явища, ознаки, предмета серед сукупності об’єктів або на певній території.
-
обписування
1. Дія за значенням дієслова “обписувати” — процес створення письмового опису, характеристики або офіційного документа щодо когось або чогось.
2. (спеціальне) Процес нанесення графічних контурів, ліній або знаків на поверхню, наприклад, при копіюванні креслень або в картографії.
3. (розмовне, переносне значення) Систематичне та образливе осудження, знеславлення когось у письмовій формі (наприклад, у доносах, скаргах, публікаціях).