Древослів

Словник Української Мови

  • розповідатися

    1. (про подію, історію тощо) Ставати предметом розповіді, детально викладатися, оповідатися.

    2. (розм.) Докладно розповідати про щось, ділитися враженнями, почуттями; відвертатися.

  • обперізуватися

    1. Обв’язати себе чимось навколо пояса, перев’язатися.

    2. Перен. Оточити себе, оперезатися чимось (наприклад, обперізуватися вогняним кільцем).

  • розповідач

    Особа, яка розповідає, повідає щось; оповідач.

    У художній літературі: образ автора-оповідача, від чиєї особи ведеться мова в творі; конкретна мовна особа, що здійснює висловлювання, суб’єкт мови (наратор).

  • розповідачка

    1. Жінка, яка професійно займається розповіддю історій, оповідач, оповідачка; часто стосується майстрині усної народної творчості або акторки, що спеціалізується на художньому читанні.

    2. Рідко вживана форма жіночого роду до іменника “розповідач” (жінка, яка щось розповідає).

  • обперти

    1. Спираючись на щось, передати вагу тіла або тиск на опору; уперти.

    2. Поставити, притулити щось до чогось, щоб воно трималося, стояло; сперти.

    3. Перен. Покластися на когось або на щось, знайти в комусь або в чомусь опору, підтримку.

  • обпиляти

    1. Обробити пилкою з усіх боків, надаючи потрібної форми; обтесати пилянням.

    2. Розм. Випити багато алкоголю, сильно сп’яніти.

  • розповідка

    1. Невеликий художній прозовий твір оповідального характеру, за обсягом менший від повісті; оповідання.

    2. Усне повідомлення, розповідь про щось; оповідання.

    3. У музиці: частина інструментальної п’єси (наприклад, в опері), що має розповідний, декламаційний характер; речитатив.

  • обпилятися

    1. (розм.) Надмірно вжити алкогольних напоїв, сильно сп’яніти.

    2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від надмірної кількості чого-небудь (наприклад, роботи, вражень).

  • розповідний

    1. Який служить для розповіді, призначений для неї; оповідний.

    2. У граматиці: такий, що виражає констатацію факту, реальну дію або стан (про спосіб дії дієслова).

  • обпинання

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.

    2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “обпинати(ся)”, тобто спотикання, зачіпання ногою за щось або зупинка через виниклу перешкоду; перешкоджання.