розповідка

[rozpoʋidkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Невеликий художній прозовий твір оповідального характеру, за обсягом менший від повісті; оповідання.

  2. Усне повідомлення, розповідь про щось; оповідання.

  3. У музиці: частина інструментальної п’єси (наприклад, в опері), що має розповідний, декламаційний характер; речитатив.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розповідок, р. розповідка, д. розповідкові, з. розповідок, о. розповідком, м. розповідкові, к. розповідку

Більше записів