Древослів

Словник Української Мови

  • розповити

    1. Розмотати, розкрутити щось звите, згорнуте або обвите навколо чогось; звільнити від повиття.

    2. У переносному значенні: розкрити, виявити щось приховане, таємне; дізнатися суть чогось.

  • обперезаний

    1. (пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова «обперезати») Такий, що має на собі перев’яз, пояс або ремінь; підперезаний, перев’язаний по талії.

    2. (переносне значення) Оточений, обмежений чимось, ніби поясом; оперезаний.

  • розповитий

    1. (про дитину) такий, що народився з розпукутою пуповиною, яка не була перев’язана.

    2. (переносно, розм.) про людину: такий, що з’явився на світ, народився (часто з відтінком іронії або грубості).

  • обперезати

    1. Обв’язати когось, щось поясом, ременем або подібним предметом навколо талії або іншої частини тіла; підперезати.

    2. (переносно) Оточити, обступити когось, щось щільною смугою, кільцем (наприклад, про ліс, ворогів тощо).

  • розповитися

    1. (діал.) Розмотати повитий об’єкт, звільнитися від повивання; розгорнутися.

    2. (перен., рідк.) Розкритися, виявити свої властивості або почуття.

  • обперезатися

    1. Перев’язати собі поперек талії, стегна чи груди якусь тканину, шнур, пояс тощо для кріплення одягу чи як окремий елемент костюма.

    2. (переносно) Оточити себе, оповити чимось, що розташоване смугою навколо (про хмари, туман, ліс тощо).

  • розповідання

    1. Невеликий прозовий твір художньої літератури, за обсягом менший від повісті, з одним основним сюжетним конфліктом і невеликим числом дійових осіб.

    2. Усне повідомлення, виклад подій, фактів або вражень; те, що розповідається.

    3. Літературний жанр, що об’єднував твори різного обсягу (оповідання, повісті, навіть романи), поширений у літературі XIX століття.

  • обперізування

    Обперізування — дія за значенням дієслова “обперізувати”; обв’язування, оперізування чогось, накладання пояса, ременя, стрічки навколо чого-небудь.

    Обперізування — у техніці, будівництві: укріплення, підсилення конструкції за допомогою обв’язування, накладання бандажу, пояса жорсткості.

    Обперізування — у переносному значенні: оточення, облога (застаріле або книжне вживання).

  • розповідати

    1. Усним або письмовим мовленням повідомляти про щось, передавати якусь інформацію, описувати події, історію.

    2. Докладно, послідовно викладати зміст чогось (наприклад, літературного твору, фільму).

    3. Розголошувати, повідомляти іншим те, що мало б залишатися у таємниці.

  • обперізувати

    Обперізувати — надати чомусь статусу перізу, офіційно визнати та закріпити за певним об’єктом (наприклад, сорту рослин, породі тварин, технологічному процесу) назву та стандарти, внесені до державного реєстру (Реєстру сортів рослин тощо).