1. (пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова «обперезати») Такий, що має на собі перев’яз, пояс або ремінь; підперезаний, перев’язаний по талії.
2. (переносне значення) Оточений, обмежений чимось, ніби поясом; оперезаний.
Словник Української Мови
Буква
1. (пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова «обперезати») Такий, що має на собі перев’яз, пояс або ремінь; підперезаний, перев’язаний по талії.
2. (переносне значення) Оточений, обмежений чимось, ніби поясом; оперезаний.
Приклад 1:
В дебелих чоботях, обперезаний ремінням, черствий і зловісний. На червоному, одутлому обличчі нічого не було з того, що Андрій бачив першої ночі, лише було написане суцільне презирство і офіційність.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”