1. Втратити пасту, перестати давати молоко (про корів, овець та іншу худобу).
2. Розм. Втратити сили, здоров’я, змарніти, знемогтися.
Словник Української Мови
1. Втратити пасту, перестати давати молоко (про корів, овець та іншу худобу).
2. Розм. Втратити сили, здоров’я, змарніти, знемогтися.
1. Призначений для розподілу, пов’язаний з розподілом чогось між кількома суб’єктами, частинами або напрямами.
2. У техніці: такий, що служить для розподілу, спрямування потоків (енергії, рідини, газу, сигналів тощо) по окремих лініях, колах або пристроях.
Обпатраність — у західноукраїнських діалектах (зокрема, лемківських) та історичних текстах: стан опіки, піклування, заступництва; опікунство.
Обпатраність — у спеціалізованому вжитку (переважно історичному): статус або правовий стан під захистом (патронатом) церковної чи світської влади, монастиря тощо.
Розплющування — процес або дія за значенням дієслова “розплющувати”, тобто широко відкривати, розкривати щось, що було зімкнуте або прищурене (переважно про очі).
Розплющування — у техніці, металургії: операція обробки металу тиском, при якій заготовку (звичайно циліндричну) розкривають спеціальним пуансоном для отримання порожнистої деталі.
1. Широко відкривати, розкривати (очі, повіки), часто після сну або через здивування, недовіру.
2. Розкривати, розтуляти (щось закрите або зімкнене), наприклад, стиснуті губи, кулак.
3. Розкривати настільки, що стає видимим внутрішній вміст; розтуляти, розкривати (про плоди, бруньки, стулки тощо).
1. (діал.) Обпатратися — обпалитися, обгоріти від вогню або сильної спеки.
2. (перен., розм.) Сильно засмагти на сонці, стати дуже загорілим.
1. Розкриватися, ставати ширшим, відкриватися повністю (про очі, повіки).
2. Розкриватися, розкривати свої пелюстки, розпускатися (про квітки, бутони).
3. Розкриватися, ставати більш видимим, помітним, виразним (переносно, про щось, що стає зрозумілим або проявляється).