Словник Української Мови
1. Розміститися, розташуватися певним чином серед когось або чогось, зайняти відповідні місця (про групу людей, предметів тощо).
2. Розділитися, розійтися між кількома суб’єктами (про обов’язки, кошти, майно, ресурси тощо).
3. (у математиці, техніці) Прийняти певний закон, порядок або форму розташування, розміщення; бути розподіленим.
1. Робити паскудним, огидним, безчесним; порочити, ганьбити, безчестити.
2. Псувати, перекручувати, робити неприємним на вигляд або на слух; спотворювати, обезображувати.
Який стосується розподілу, призначений для розподілу чогось між кількома об’єктами, особами або групами.
У граматиці: такий, що вказує на виділення кожного окремого елемента з множини або на окрему дію кожного з виконувачів (про займенники, прислівники та сполучники, наприклад: “кожний”, “окремо”, “чи то… чи то…”).
У математиці: такий, що виражає властивість операції множення щодо додавання або віднімання (про закон).
1. Ставати паскудним, брудним, огидним; викликати відразу своїм виглядом або станом.
2. (переносно) Втрачати моральну чистоту, духовно деградувати; ставати підлим, мерзенним у вчинках або характере.
1. Особа або організація, яка займається розподілом, роздачею чогось між кількома суб’єктами (наприклад, товарів, коштів, ресурсів).
2. Пристрій або механізм, призначений для рівномірного розподілу, спрямування чи регулювання потоку чогось (газу, рідини, електрики, інформації).
3. У комп’ютерних технологіях — програма або модуль операційної системи, що відповідає за розподіл ресурсів (наприклад, пам’яті) або завантаження.
4. У маркетингу та торгівлі — посередницька ланка в системі збуту, юридична особа, яка закуповує товари у виробника великими партіями для подальшого продажу дилерам або роздрібним торговцям.
1. Зробити когось або щось паскудним, огидним, викликати відразу; забруднити, сплюндрувати.
2. Перен. Зіпсувати, перекрутити, надати чомусь неприродного, потворного вигляду або змісту.
1. (математика) Властивість операцій (наприклад, множення відносно додавання), коли результат застосування операції до суми елементів дорівнює сумі результатів операції, застосованої до кожного елемента окремо; дистрибутивність.
2. (логіка) Властивість логічних операцій (кон’юнкції, диз’юнкції), аналогічна математичній дистрибутивності, що дозволяє розкривати дужки у логічних виразах.
1. (розм.) Стати брудним, забруднитися, випаскудитися.
2. (перен., розм.) Втратити добру репутацію, опинитися в неприємній ситуації, опосередковано пов’язаній з безчестям або ганьбою.
1. Втратити листя, хвою, квіти або плоди (про рослини).
2. Зазнати пошкодження, руйнування від дії вогню, високої температури або хімічної речовини; обгоріти, облупитися.
3. Розм. Втратити волосся на певній ділянці голови; облисіти.
1. Спосіб, що стосується розподілу, розподілення чогось між кількома суб’єктами, об’єктами або за певними ознаками; на розподіл.
2. (У математиці, логіці) Про властивість операцій (наприклад, множення відносно додавання), коли результат їх застосування до суми елементів дорівнює сумі результатів застосування до кожного елемента окремо.