розподілення

1. Дія за значенням дієслова “розподіляти”; розподіл, розміщення, поділ чогось між кількома суб’єктами, об’єктами або в різних місцях.

2. (у математиці, статистиці, економіці) Розподіл величин, значень, ймовірностей або ресурсів за певним законом, принципом або в певних пропорціях (наприклад, розподілення доходів, розподілення ймовірностей).

3. (у техніці, інформатиці) Процес або спосіб організації обчислювальної системи, при якому її компоненти (дані, обчислення, ресурси) знаходяться або обробляються на різних, мережево пов’язаних пристроях (наприклад, розподілена обчислювальна система).

Приклади вживання

Приклад 1:
Найбільш фундаментальним є розподілення потреб на елементарні, або базові, та вторинні: 1. До елементарних належать потреби в речах і умовах існування, без яких особистість загине ( будь-яка їжа, одяг, житло).
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |