1. (док., перех.) Випити багато чого, спорожнити посудину з рідиною, випивши її повністю.
2. (док., перех., розм.) Випити надто багато алкогольних напоїв, уп’янитися.
-
обпитися
1. Вжити надмірну кількість рідини, переважно алкогольного напою, до стану ситого сп’яніння або фізичного дискомфорту.
2. (переносно) Насолодитися чимось у надлишку, до відразу; насититися враженнями, почуттями або подібним.
-
обпитування
Процес отримання інформації шляхом постановки питань та фіксації відповідей, систематичне опитування (наприклад, населення, груп респондентів).
В медицині — частина обстеження пацієнта, що полягає у зборі анамнезу шляхом вияснення скарг, відчуттів та інших суб’єктивних даних у відповідь на питання лікаря.
У техніці, метрології — зчитування, отримання даних від вимірювальних приладів, датчиків або інших пристроїв.
-
розпозичати
1. Надавати позику, давати гроші або майно в борг на певних умовах, зобов’язуючи позичальника повернути їх.
2. (перен., рідк.) Передавати, поширювати якісь ідеї, звичаї, культурні явища, запозичені з іншого джерела.
-
обпитувати
1. Докладно, ретельно розпитувати когось про щось, збираючи інформацію шляхом постановки багатьох питань.
2. (у техніці, комп’ютерних системах) Послідовно звертатися до кількох пристроїв, програм або елементів системи з метою перевірки їх стану, отримання даних або виявлення активності.
-
розпозичатися
1. Втратити позичені кошти або майно через неспроможність повернути борг, збанкрутувати внаслідок позик.
2. (переносно) Втратити власні ідеї, творчі здібності, моральні якості тощо через надмірне запозичення чи наслідування чужого.
-
обпитуватися
1. (перехідне) Задавати комусь багато питань, детально вивідувати щось у когось; обстоювати когось питаннями.
2. (неперехідне) Надмірно вживати спиртні напої, напиватися п’яним.
-
розпозичити
1. Надати позику, дати в борг комусь гроші чи майно на певних умовах.
2. Розповсюдити, передати щось (часто нематеріальне, як знання, звичку) багатьом людям або в різні місця.
-
обпікання
1. Дія за значенням дієслова “обпікати” — навмисне або випадкове заподіяння опіків на поверхні чогось, обпалювання.
2. (у техніці, ремеслах) Попередня термічна обробка (випалювання) виробів із глини, кераміки, металу тощо для надання їм міцності, твердості або інших необхідних властивостей.
3. (переносно) Різка критика, осудження, словесний напад на когось або щось.