Значення
-
Властивість художнього твору, мови тощо, що полягає в переважанні розповідних, оповідних елементів, у здатності до розповіді.
-
У лінгвістиці: категорія дієслова, що виражає відношення дії до реальності з точки зору мовця (реальна чи нереальна, бажана тощо), одна з модальних категорій; спосіб дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розповідність, р. розповідності, д. розповідності, з. розповідність, о. розповідністю, м. розповідності, к. розповідносте