Властивість художнього твору, мови тощо, що полягає в переважанні розповідних, оповідних елементів, у здатності до розповіді.
У лінгвістиці: категорія дієслова, що виражає відношення дії до реальності з точки зору мовця (реальна чи нереальна, бажана тощо), одна з модальних категорій; спосіб дії.