Древослів

Словник Української Мови

  • окраса

    1. Те, що прикрашає, робить когось або щось красивим, надає привабливості; краса, прикраса.

    2. Перен. Найкращий, найвидатніший представник чогось; гордість, слава.

    3. Заст. Оздоблення, орнамент, візерунок на чомусь.

  • реформатування

    1. Процес зміни формату чого-небудь, наприклад, текстового документа, файлової системи, диска тощо, що призводить до втрати попередніх даних і створення нової структури.

    2. У політичному чи суспільному контексті — радикальна зміна, перетворення структури, системи чи установи з метою її вдосконалення (зазвичай як синонім до “реформування”, але з акцентом на зміну форми, структури).

  • реформатувати

    1. Змінювати формат чогось, перетворювати на інший формат, особливо стосовно комп’ютерних даних, носіїв інформації або документів.

    2. У комп’ютерній техніці — видаляти всі дані з носія інформації (наприклад, диска, флеш-накопичувача) і створювати на ньому нову структуру файлової системи для подальшого використання.

  • окрасити

    1. Покрити фарбою, надати якогось кольору, пофарбувати.

    2. Перен. Надати якоїсь особливої виразності, привабливості, емоційного забарвлення; прикрасити.

    3. Заст. Прикрасити, оздобити (переважно про одяг, тканину).

  • реформатуватися

    1. Змінювати свою структуру, організацію або ідеологічні засади з метою оновлення та вдосконалення (про політичні партії, громадські рухи, інституції тощо).

    2. У комп’ютерній техніці — повністю очищати та переформатовувати електронний носій даних (наприклад, диск, розділ), часто зі зміною файлової системи.

  • окраситися

    1. Набути якогось кольору, пофарбуватися, стати кольоровим.

    2. Перен. набути якогось відтінку, забарвлення (про почуття, настрій тощо).

    3. Заст. прикрасити себе, нарядитися.

  • окраска

    1. Властивість предметів відбивати або пропускати світло певних довжин хвиль, що сприймається зором як колір; забарвлення, колір чогось.

    2. Переносно: особливий відтінок, характерний вираз чого-небудь (думок, почуттів, мови тощо).

    3. Біол. Сукупність пігментів, що визначають колір тваринних і рослинних організмів або їхніх частин.

    4. Техн. Процес нанесення шару фарби, лаку, емалі тощо на поверхню виробу для надання кольору, захисних або декоративних властивостей; фарбування.

  • реформаційний

    1. Стосовний до Реформації, пов’язаний із нею; властивий Реформації.

    2. Призначений для поширення або впровадження ідей Реформації; такий, що виник під її впливом.

  • окрасти

    1. Обікрасти, поцупити щось у когось, заволодіти чужим майном шляхом крадіжки.

    2. (переносне значення) Позбавити когось чогось цінного, важливого, часто вдаючись до обману або підступу.

  • рефугій

    1. (в історії) Місце, де переховувалися втікачі, злочинці або раби; притулок, сховище.

    2. (переносно) Безпечне, захищене місце; пристановище, притулок.

    3. (в церковній архітектурі) Спеціальне приміщення в храмі (часто під вівтарем або в крипті), призначене для зберігання церковних реліквій та святинь.