Значення
-
(в історії) Місце, де переховувалися втікачі, злочинці або раби; притулок, сховище.
-
(переносно) Безпечне, захищене місце; пристановище, притулок.
-
(в церковній архітектурі) Спеціальне приміщення в храмі (часто під вівтарем або в крипті), призначене для зберігання церковних реліквій та святинь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рефугії, р. рефугій, д. рефугіям, з. рефугії, о. рефугіями, м. рефугіях, к. рефугії