Словник Української Мови
1. Територія, де певні види рослин або тварин збереглися з давніх геологічних епох, переживши зміни клімату або інші катастрофічні події на інших просторях; реліктова місцевість.
2. У переносному значенні — безпечне місце, притулок, де можна сховатися від небезпеки, переслідувань або негараздів.
3. В історії та соціальних науках — територія або місце, що служить пристановищем для біженців, вигнанців або людей, які рятуються від війни, стихійного лиха чи переслідувань.
1. Який розташований навколо чогось, оточує щось; кільцевий, периферійний.
2. Який здійснюється не прямо, а через проміжні пункти або з об’їздом; непрямий, обвідний.
3. (У географічних назвах) Власна назва кількох населених пунктів в Україні.
Рефулер — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні переважно художньої та нон-фікшн літератури сучасних авторів.
1. Такий, що має на собі кільце або кільця як знак, прикрасу, ідентифікатор або елемент конструкції.
2. Такий, що оточений, охоплений чимось у формі кільця; обведений колом.
3. У біології (про дерева, кістки тощо): такий, що має видимі концентричні кільця росту або будови.
4. У техніці: такий, що оснащений, укріплений або з’єднаний за допомогою кільцевих елементів (наприклад, поршень).
1. Стан або властивість об’єкта, що має форму кільця або декількох кілець; кільцеподібність.
2. У лісівництві — сукупність річних кілець на поперечному зрізі стовбура дерева, що характеризує його вік та умови росту.
3. У біології (орнітології) — метод наукового дослідження міграції, тривалості життя та чисельності птахів шляхом мічення їх спеціальними кільцями, а також стан особини, що має таке кільце.
1. Процес накладання кільця (кілець) на лапу птаха або іншої тварини з метою наукових досліджень, спостереження за міграцією, тривалістю життя чи іншими характеристиками.
2. Дія за значенням дієслова “окільцювати”; накладання кільця, обруча, бандажа навколо чого-небудь для зміцнення, захисту або як опорного елемента (наприклад, окільцьовування труби, дерева).
Рефулювання — процес перекачування рідини (переважно палива) з однієї ємності до іншої, часто з використанням спеціального насосного обладнання.
Рефулювання — у авіації: процедура переливання палива між баками літака або з автозаправника в паливні системи повітряного судна для забезпечення необхідного балансу та кількості палива на борту.
Рефулювання — у морській справі: операція з перекачування палива, води або інших технічних рідин між судновими цистернами або між судном і береговою ємністю.
1. Надівати кільце на ногу птаха або іншої тварини з метою наукових спостережень, обліку чи ідентифікації.
2. Перен. Оточувати кільцем, блокувати, ізолювати (про військові, поліцейські дії).
3. Рідк. Прикрашати кільцями, ободами; наносити візерунок у вигляді кілець.
Рефундування — повернення коштів платнику (наприклад, клієнту) у разі скасування операції, повернення товару або відмови від послуги, здебільшого у сфері банківських, платіжних або торговельних операцій.
Рефундування — процес компенсації (відшкодування) витрат, наприклад, державних коштів, витрачених на певні цілі, шляхом їх повернення до відповідного бюджету або фонду.