1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, яка використовується для зберігання борошна, зерна або інших сипучих продуктів; діжка, скриня.
2. (діал., перен.) Про людину, яка багато їсть.
Словник Української Мови
1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, яка використовується для зберігання борошна, зерна або інших сипучих продуктів; діжка, скриня.
2. (діал., перен.) Про людину, яка багато їсть.
1. (про птахів) Отримувати кільце з номером або позначкою для наукових спостережень, досліджень або обліку.
2. (перен., розм.) Отримувати обручку, одружуватися (часто з відтінком іронії або жарту).
1. Обнести, оточити кільцем, колом; розташувати навколо чогось у вигляді кільця.
2. У лісівництві: зробити на стовбурі дерева круговий надріз (кільцювання) для припинення росту або підсушування дерева.
3. У зоології: надіти кільце (металеву або пластикову мітку) на лапку птаха або іншої тварини з науковою, обліковою чи ідентифікаційною метою.
Рехешування — у комп’ютерних технологіях: процес перерахунку хеш-значення (унікального цифрового ідентифікатора) для даних, що змінилися, або зміни алгоритму хешування.
Рехешування — у криптографії та блокчейні: повторне обчислення хешу для перевірки цілісності даних або при зміні складності мережі (наприклад, у системах, що використовують proof-of-work).
1. Дія за значенням дієслова “рехкати” — видавання характерних звуків, схожих на коротке хропіння або хрипіння, часто пов’язаних із диханням при застудах, навантаженні або у тварин.
2. Характерний звук, що виникає при такій дії; рехкіт.
Окімоно — невелика декоративна скульптура або різьблена прикраса з дерева, кістки, металу, каменю чи порцеляни, що використовується в японському інтер’єрі для естетичного доповнення токономи (ніші) або як самостійний об’єкт милування.
Окімоно — у широкому значенні: художній виріб, предмет декоративно-ужиткового мистецтва Японії, призначений для розміщення на полиці або підставці, що зображує людей, тварин, міфологічних істот, рослини або побутові сцени.
1. (розм.) Втрачати психічну рівновагу, контроль над собою; ставати божевільним, з’їжджати з глузду.
2. (перен., розм.) Робити безглузді, неадекватні вчинки; поводитися нерозумно або невідповідно до ситуації.