• реха

    1. (діал.) Велика дерев’яна посудина з кришкою, яка використовується для зберігання борошна, зерна або інших сипучих продуктів; діжка, скриня.

    2. (діал., перен.) Про людину, яка багато їсть.

  • окільцьовуватися

    1. (про птахів) Отримувати кільце з номером або позначкою для наукових спостережень, досліджень або обліку.

    2. (перен., розм.) Отримувати обручку, одружуватися (часто з відтінком іронії або жарту).

  • окільцювати

    1. Обнести, оточити кільцем, колом; розташувати навколо чогось у вигляді кільця.

    2. У лісівництві: зробити на стовбурі дерева круговий надріз (кільцювання) для припинення росту або підсушування дерева.

    3. У зоології: надіти кільце (металеву або пластикову мітку) на лапку птаха або іншої тварини з науковою, обліковою чи ідентифікаційною метою.

  • рехешування

    Рехешування — у комп’ютерних технологіях: процес перерахунку хеш-значення (унікального цифрового ідентифікатора) для даних, що змінилися, або зміни алгоритму хешування.

    Рехешування — у криптографії та блокчейні: повторне обчислення хешу для перевірки цілісності даних або при зміні складності мережі (наприклад, у системах, що використовують proof-of-work).

  • окільцюватися

    1. (про дерева) Покриватися кільцями, утворювати річні кільця внаслідок росту.

    2. (про птахів) Отримувати, носити спеціальне кільце з номером, яке надівають дослідники для обліку та вивчення міграції.

    3. (перен., розм.) Оточувати себе кільцем чогось, опинятися в оточенні.

  • рехкання

    1. Дія за значенням дієслова “рехкати” — видавання характерних звуків, схожих на коротке хропіння або хрипіння, часто пов’язаних із диханням при застудах, навантаженні або у тварин.

    2. Характерний звук, що виникає при такій дії; рехкіт.

  • окімоно

    Окімоно — невелика декоративна скульптура або різьблена прикраса з дерева, кістки, металу, каменю чи порцеляни, що використовується в японському інтер’єрі для естетичного доповнення токономи (ніші) або як самостійний об’єкт милування.

    Окімоно — у широкому значенні: художній виріб, предмет декоративно-ужиткового мистецтва Японії, призначений для розміщення на полиці або підставці, що зображує людей, тварин, міфологічних істот, рослини або побутові сцени.

  • рехкати

    1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на свист або хрипіння, про деяких тварин (особливо про оленів, сарн тощо) під час періоду парування або у стані збудження.

    2. Перенісне значення: говорити голосно, різко або з хрипотою; кричати, лаятися.

  • окіп

    1. Штучна земляна споруда для захисту особового складу, техніки або озброєння від вогню противника під час бойових дій; окоп, траншея.

    2. (заст.) Укріплення, фортифікаційна споруда, вал; часто вживається у назвах місцевостей, урочищ.

  • рехкатися

    1. (розм.) Втрачати психічну рівновагу, контроль над собою; ставати божевільним, з’їжджати з глузду.

    2. (перен., розм.) Робити безглузді, неадекватні вчинки; поводитися нерозумно або невідповідно до ситуації.