1. Штучна земляна споруда для захисту особового складу, техніки або озброєння від вогню противника під час бойових дій; окоп, траншея.
2. (заст.) Укріплення, фортифікаційна споруда, вал; часто вживається у назвах місцевостей, урочищ.
окіп
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Оце зробить окіп та й давай його розвертати – буцім з бою бере… Батько дивиться, сміється. Любо старому рубаці згадати на своїй дитині свої молоді літа!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |