Древослів

Словник Української Мови

  • окіпок

    1. Зменшувальна форма до слова “окіп”: невеликий окіп, невелике земляне укріплення для стрільби з-за укрыття.

    2. Власна назва села в Україні, зокрема села в Хмельницькій області.

  • рехкіт

    Рехкіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • окіпчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “окіп” — невелике укріплення або земляна позиція оборонного характеру.

    2. Діалектне слово, що вживається в говорах деяких регіонів України для позначення невеликого земляного валу або насипу.

  • рехтсштат

    Рехтсштат (нім. Rechtsstaat) — правова держава, в якій дотримуються принципів верховенства права, поділу влади, гарантії прав і свобод людини, а всі державні органи та громадяни підпорядковуються закону.

  • рецбаніїт

    Рецбаніїт — рідкісний мінерал, водний силікат свинцю та цинку, який належить до групи апатиту; кристалізується в гексагональній системі, утворюючи призматичні кристали зеленуватого кольору.

  • окісний

    1. Який стосується окісів (оксидів) — сполук хімічних елементів з киснем, містить їх або утворений на їх основі.

    2. У складі хімічних термінів: що містить у молекулі певну кількість атомів кисню, яка вказується числовим префіксом (наприклад, двокісний, триокісний).

  • рецензент

    Особа, яка професійно оцінює та аналізує наукові, літературні, мистецькі чи інші творчі роботи, публікуючи про них критичний відгук (рецензію).

    Фахівець, який здійснює оцінку рукописів, проектів чи заявок на публікацію, конференцію або отримання гранту для визначення їх якості, наукової цінності та відповідності вимогам.

    У видавничій справі — експерт, який за дорученням редакції анонімно чи від імені рецензує твір, що готується до друку, даючи рекомендації щодо його доопрацювання або публікації.

  • окіст

    1. Кістка, що оточує суглоб або є його частиною, наприклад, кінцева частина трубчастої кістки, що бере участь у утворенні суглоба.

    2. Заст. Кістяна основа, каркас чогось; кістяк.

    3. Діал. Виступ кістки на тілі; кісточка.

  • рецензентка

    Жінка, яка професійно займається рецензуванням, критичним аналізом та оцінкою творів літератури, мистецтва, науки або інших продуктів інтелектуальної діяльності, публікуючи свої висновки у пресі або інших ЗМІ.

  • окістя

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. (Заст., діал.) Місцевість, околиця, край; те, що розташоване навколо, по краях чогось.